Будівельний бум останнього десятиріччя не міг не позначитися на ринку послуг: до "Топ-10" найпопулярніших професій увійшли дизайнери інтер'єрів. Сьогодні ці фахівці - щось на кшталт телезірок: вони ведуть передачі, дають інтерв'ю, постійно миготять на телеекранах.

Саме визначення "дизайнер інтер'єрів" має дещо розмиті межі: так з однаковим успіхом можуть назвати і людину, яка намалювала план розстановки меблів у квартирі, і архітектора, який створив дизайнерський проект "з нуля". Якщо все ж таки зупинитися на класичному тлумаченні, то до кола обов'язків дизайнера входить створення інтер'єрів будь-якої складності - від організації внутрішнього простору в новому будинку, щойно зданому "під ключ", до перепланування комунальної квартири. Головною задачею інтер'єрного дизайнера є розробка дизайн-проекту, де детально описано, якою буде майбутня квартира чи офіс.

Трішечки Наполеон

Надивившись численних "квартирно-ремонтних" передач, можна подумати, що дизайнер малює гарні візерунки на стінах вже готової квартири. В реальності справи дещо складніші: перш ніж узятися за вимальовування завитків, підвісних стель чи ліпнини, спеціалістові доводиться здійснити величезну технічну роботу: розрахувати навантаження несучих конструкцій, розробити схеми різноманітних комунікацій і загальні планувальні рішення, здійснити усі можливі узгодження. Часто він сам контролює хід ремонтних робіт. На додачу до знань технічного характеру інтер'єрник повинен володіти пристойним інтелектуальним багажем: голова професійного дизайнера - це бібліотека стилів різних епох, помножена на каталог останніх новинок будівельної індустрії та меблевого виробництва. До всього, кожен дизайнер - хоча б трішечки Наполеон: він має вміти захищати власні смакові уподобання з упевненістю в своїй правоті. З іншого боку, кожен дизайнер - психолог: без розуміння внутрішніх мотивів та психології замовника в цій сфері не пропрацювати і півроку.

Моя дорога оселя

Хороший дизайнер ніколи не залишиться без роботи. Будівництво в Україні стрімко розвивається: нові будинки і квартали виникають, немов начакловані. У прямій пропорції до числа новобудов зростає і кількість бажаючих зробити ремонт "від кутюр". Недивно, що з кожним роком збільшується кількість приватних дизайн-бюро. Сьогодні існують сотні столичних проектних майстерень. Багато дизайнерів вважають за краще працювати самостійно, самотужки виконуючи роботу "від" і "до", час від часу вдаючись до допомоги технічних креслярів.

Своя колія

Кар'єру дизайнери інтер'єру звичайно починають з посади технічних креслярів (на професійному сленгу - "рабів"), в обов'язки яких входить чистова доробка, візуалізація готових проектів. На цю позицію часто беруть студентів третього-четвертого курсу профільних ВНЗ. Надалі, після закінчення інституту, випускники влаштовуються в приватні або державні проектні організації вже як повноправні члени творчої групи. Після декількох років роботи з'являється можливість вибору - продовжувати вдосконалювати свої знання і майстерність у нинішньому колективі або подумати про відкриття власної справи.

До переваг самостійної роботи можна віднести те, що вона не вимагає великого стартового капіталу. Як мінімум, для "автономного плавання" потрібен достатньо потужний комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням і... хороша репутація, здатна забезпечити стабільне коло замовників. Інформація про дизайнерів нерідко розходиться за принципом сарафанного радіо - задоволені виконаним проектом клієнти дають рекомендації друзям і знайомим.

Якщо ви плануєте відкрити власне бюро, доведеться потурбуватися про пошук відповідного приміщення під офіс (бажано у центрі міста), вкласти кошти у його ремонт, а при необхідності - і реконструкцію (офіс дизайнера інтер'єрів - своєрідна візитна картка, обличчя компанії). З відкриттям власної фірми серйозно зростають "виробничі потужності" (командна робота дозволяє вести паралельно 10-15 замовлень), але з'являється багато турбот, пов'язаних з адміністративно-господарською діяльністю підприємства.

Пріоритети і стилі

Поле діяльності дизайнера інтер'єрів багато в чому залежить від його власних пріоритетів: за великим рахунком, він вільний у виборі характеру і конкретного напрямку своєї роботи. Наприклад, далеко не кожний проектувальник береться за генпідряд (складання найдокладнішого дизайн-проекту плюс безпосередній контроль його реалізації). Такі деталі обговорюються із замовником "на березі", ще до початку роботи над проектом і безпосередньо впливають на його вартість - що ширшим є коло компетенцій дизайнера, тим дорожче цінується його праця. Якщо дизайнер працює один, то нерідко доводиться запрошувати суміжників, наприклад, спеціалістів із складних конструкцій зі скла або професіоналів у галузі інсталяції аудіовідеоапаратури.

Одні дизайнери творять у різних стилях залежно від побажань замовника, інші вважають за краще працювати виключно в одному напрямку. Є дизайнери, які працюють винятково в стилі мінімалізму або модернізму. Звертаючись до вузькоспеціалізованого дизайнера, клієнт наперед уявляє, в якій "системі координат" буде вирішений його інтер'єр; стилістичні переваги тут зрозумілі без додаткових узгоджень. При виборі дизайнером певного напрямку, з одного боку, звужується коло потенційних замовників, з іншого - конкретизується система пошуку клієнтів. Робота в строго визначеному стилі подібна до своєрідного фільтру, який відсіває небажаних, нецікавих з тих або інших міркувань замовників.

Візьміть у руку олівець...

Якщо ви прагнете стати дизайнером, то перший іспит на профпридатність належить пройти задовго до початку справжньої роботи: щоб здобути серйозну освіту в цій галузі, необхідно вміти добре малювати. Невипадково в архітектурі і дизайні, як і в багатьох творчих професіях, поширена спадкоємність поколінь: діти архітекторів і художників нерідко йдуть стежкою батьків, з дитинства займаються малюнком, живописом, композицією і їм простіше вступати до спеціалізованих ВНЗ.

Втім, якщо ваш тато не архітектор, не варто впадати у відчай. Просто потрібно активно займатися академічним малюнком і живописом як мінімум по чотири години на день. Добре, якщо у вас за плечима художня школа або училище. Крім того, у майбутнього дизайнера повинна бути схильність до точних наук (алгебри, геометрії і креслення) - з ними буде пов'язана левова частка дисциплін у ВНЗ і, власне, вся подальша робота.

Дизайнер за місяць?

При швидкому перегляді пропозицій, пов'язаних із спеціальністю дизайнера інтер'єрів, може скластися враження, що вчитися тут особливо немає чого: газети пістрявіють оголошеннями про короткотермінові курси з підготовки кваліфікованих спеціалістів. Проте навряд чи за чотири з половиною тижні з вас зроблять професійного дизайнера, здатного створювати власні проекти. Такі курси побудовані на вивченні спеціалізованих програм (3D Studio Max, CorelDraw тощо). Зрозуміло, що за короткий час цілком реально освоїти необхідну програму і такі курси цілком можуть прислужитися як додаткова освіта. Разом з тим, жодних серйозних теоретичних знань заняття не дають: не варто розраховувати одержати за місяць те, чому всі інші навчаються протягом шести років.

Думка експерта

Тетяна Коткова, керівник групи підбору персоналу кадрового агентства "Юніті СЕТ":

- Серед молодих дизайнерів інтер'єру в першу чергу цінуються люди з хорошою вищою освітою. Дизайнер повинен володіти такими програмами, як ArchiCAD і 3D Studio Max. У багатьох роботодавців досить часто зустрічається побажання, щоб претендент умів добре малювати від руки, щоб ще до початку проектування він міг накидати основні ескізи "живцем". Як не дивно, але не всі випускники творчих ВНЗ мають сьогодні такі навички - молодь здебільшого орієнтована на комп'ютерну графіку. Якщо говорити про різноманітні курси, які пропонують свої послуги з підготовки дизайнерів, то серйозні роботодавці кандидатів з такою освітньою базою навіть не розглядають...

Як правило, молоді дизайнери претендують на заробітну плату в межах $ 800-1000, на ці гроші вони в основному і влаштовуються. Починає працювати такий дизайнер з виконання невеликих замовлень (це може бути інтер'єр кафе, ресторанчика, квартири економкласу) або з опрацьовування окремих елементів великих проектів. Як складатиметься кар'єра надалі - багато в чому залежить від таланту і працездатності.

У цій сфері цінується не стаж роботи, а безпосередній досвід. Роботодавець у першу чергу дивиться на кількість і якість виконаних проектів. Так, людина може мати п'ятирічний досвід роботи, але при перевірці з'ясовується, що вона проектувала виключно квартири економкласу - рівень проектів може багато що сказати про майстерність їх виконавця.

З особистих якостей, які є значущими у цій сфері, я б назвала лояльність, знання психології, комунікабельність і гнучкість. Дизайнер, який проектує інтер'єри, повинен уміти слухати і чути свого замовника.

"Архітектура" плюс "Дизайн"

Фахівці-практики вважають, що ідеальний варіант для майбутнього дизайнера - вступити у ВНЗ на спеціальність "Архітектура". Вступити на "Архітектуру" досить складно - річ не тільки у високому конкурсі, але й у творчих випробуваннях. Окрім загальноосвітніх предметів доведеться здавати креслення і академічний малюнок (наприклад, антична голова плюс композиція з геометричних тіл, голова і малюнок капітелі). У кожному ВНЗ свої критерії оцінки робіт, тому абітурієнти, як правило, від самого початку налаштовані на підготовку до строго визначеного інституту. Навчання триває шість років, чотири роки - бакалаврат і два - магістратура.

Інший шлях у професію - спеціальність, яка так і називається - "Дизайн". Вона є у багатьох державних і недержавних ВНЗ. У ході навчання студенти здобувають уявлення про всі галузі, так чи інакше пов'язані з дизайном. Проте, якщо ви прагнете стати дизайнером інтер'єрів, звертайте увагу на ВНЗ, де у рамках спеціальності "Дизайн" існує спеціалізація "дизайн інтер'єру" або "дизайн середовища".

Щоб вступити на "Дизайн", також необхідно витримати творчий конкурс з малюнку, живопису і композиції. Втім, у деяких недержавних ВНЗ достатньо принести свої домашні роботи і пройти співбесіду.

Вчитися, вчитися і вчитися

Ідеєю про те, що із закінченням ВНЗ сучасна освіта не завершується, зараз нікого не здивуєш, і професія дизайнера інтер'єрів у цьому відношенні не виняток. Сьогодні вже ніхто не креслить проекти від руки: на зміну кульману з рейсфедером прийшли комп'ютерні програми ArchiCAD, 3D Studio Max тощо. Технології розвиваються і удосконалюються з кожним роком, і щоб бути "на коні", необхідно стежити за всіма змінами, що відбуваються. Крім того, робота інтер'єрного дизайнера передбачає досконале знання ринку сучасних дизайнерських меблів, сантехніки тощо - професіонал має бути в курсі всіх тенденцій і новинок, які з'являються у цих галузях.

Дизайнер має бути особистістю!

Олена Гордіна, архітектор, дизайнер інтер'єру

- Олена, з чого почалася Ваша професійна діяльність?

- Я закінчила Московський архітектурний інститут (МАрхІ). У той час ще не можна було паралельно вчитися і працювати, необхідно було мати на руках диплом. Проте, вже десь з третього курсу ми ходили у Моспроект, креслили безкоштовно - це дозволяло здобути досвід і долучитися до нового для нас, студентів, світу. Було дуже цікаво - вражаючі люди, захоплююча робота. Одержавши диплом, я наступного ж дня влаштувалася у приватне проектне бюро, яке займалося будівництвом котеджів. Так поступово я накопичувала досвід, практикувалася і паралельно вела свої власні проекти. В якийсь момент я зрозуміла, що ситуація дозволяє мені розпочати самостійну роботу.

- Які знання і навички найбільш цінні в роботі дизайнера інтер'єрів?

- Парадокс у тому, що інститут дає серйозну теоретичну базу - без неї ти будеш просто неуком, але без досвіду роботи ці знання нічого не варті. Дуже важливо, щоб на самому початку професійної діяльності зустрілася така людина, наставник, яка навчила би буквально основам ремесла. Важливо не тільки мати знання, але і розуміти, яким чином вони застосовуються на практиці. Крім того, тільки почавши працювати, можна навчитися дуже важливим речам, наприклад, умінню спілкуватися із замовниками, донести свою ідею, переконати у власній правоті, не йти на поводі у клієнта.

- Переваги і недоліки професії?

- Робота багатобічна, багатогранна. Дизайнер - це художник, філософ, поет, історик і психолог у одній особі. Окрім архітектури і дизайну, він має розбиратися у дуже багатьох речах. Він має бути Людиною світу... Все це неймовірно цікаво. А не подобається мені виробництво, необхідність постійно спілкуватися з безліччю найрізноманітніших людей - з субпідрядниками, виконробами, постачальниками, робочими, зрештою. Коли занурюєшся в цей процес, часу на творчість як таку практично не залишається.

- Якими особистісними якостями має володіти дизайнер?

- Смаком. Силою характеру. Харизмою. Це дуже важливо. Коли ти спілкуєшся з людьми, коли ти несеш їм свої ідеї, ти сам маєш бути особистістю, інакше тебе просто ніхто не стане слухати. Якщо світ приймає тебе як особистість, він прийме і те, що ти робиш, нехай це навіть буде абсолютна інновація.

- Ваші плани на майбутнє?

- Зараз я поступово йду до створення власного бюро. Але я не хочу, щоб воно стало рядовою фірмою. Я хочу створити свою ідеологію сучасного простору, знайти своє коло однодумців, з якими ця ідея стане реальністю.