Розміри плитки: повна таблиця форматів і як вибрати свій

Матеріал підготували фахівці салону «Клуб Кераміки», Львів

Сучасна плитка випускається у форматах від 5×5 см до великоформатних плит 120×280 см, а між цими краями — близько двох десятків ходових розмірів. Якщо звузити до того, що реально беруть: розміри плитки на підлогу — це передусім 60×60 см (600×600 мм) і 120×60 см (1200×600 мм), на стіни — 20×30 см (200×300 мм), 30×60 см (300×600 мм) і 60×120 см (600×1200 мм).

Формати плитки — не просто цифри на пачці. Формат вирішує, скільки швів буде на підлозі, скільки матеріалу піде в підрізку, наскільки рівною має бути основа і скільки візьме майстер за роботу. Помилка з форматом коштує дорожче за помилку з кольором: відтінок можна витягнути світлом і текстурою, а стіну, порізану на смуги по дванадцять сантиметрів, уже не врятувати нічим.

Нижче — повна таблиця форматів: скільки штук у квадратному метрі, під яке приміщення який розмір, скільки важить метр і скільки брати запасу. Усе, що потрібно, щоб прийти в салон із готовим рішенням, а не з питанням «а що взагалі буває».

До речі, саме тому формат краще один раз побачити. У нашому салоні на Сихові керамічна плитка лежить на стендах у реальному розмірі: одна справа — цифра 120×60 у прайсі, інша — плита, яку ви тримаєте в руках. А якщо вагаєтесь між двома форматами, ми робимо 3D-розкладку вашої кімнати в обох варіантах — і ви порівнюєте не уявлення, а картинку.

Усі розміри плитки: повна таблиця форматів

Формати плитки ділять на три групи: дрібні — до 25 см, середні — від 30 до 50 см і великі — від 60 см. Окремо стоять великоформатні плити завдовжки від 120 см. Найходовіші розміри — 20×30 і 30×60 на стіну, 60×60 і 120×60 на підлогу. У квадратному метрі вміщується 2,8 плитки 60×60, 5,6 плитки 30×60 і 16,7 плитки 20×30.

У таблиці зібрані всі ходові формати: скільки штук іде на квадратний метр, де такий розмір застосовують і в якому розділі каталогу його шукати.

Дрібні формати до 25 см — це передусім стіни й декор. Вони пробачають криві основи: дрібна плитка «обтікає» нерівність, якої великий формат не подарує. Платою за це йде кількість швів. На тому самому квадратному метрі у 10×10 буде сто плиток і близько двох десятків метрів шва, у 60×60 — менше трьох плиток і трохи більше трьох метрів шва. Шов — це те, що темніє, вбирає бруд і вимагає чистки, тому дрібний формат на підлозі у ванній виглядає ефектно рівно до першого року експлуатації.

Середні формати від 30 до 50 см — робоча зона. Саме тут живуть 30×60 для стін і 40×40 чи 30×30 для підлоги в санвузлі, на терасі та ґанку. Це компроміс: швів уже вдвічі-втричі менше, ніж у дрібної плитки, а вимоги до основи ще людські. Для більшості квартир у старому фонді Львова, де підлога гуляє на два-три сантиметри, середній формат — найчесніший варіант без повної перезаливки стяжки.

Великі формати від 60 см — це про спокійну поверхню. Чим більша плитка, тим менше візуального шуму: підлога читається як суцільне покриття, а не як сітка. Але тут починаються вимоги. Велика плитка не гнеться, тому будь-який горб основи виходить або порожнечею під плиткою, або перепадом по краю між сусідніми елементами. І ще один нюанс, про який мало хто думає заздалегідь: плиту 120×60 треба фізично занести у квартиру, а плиту 120×280 — ще й розвернути в коридорі.

Номінальний і фактичний розмір: чому 60×60 — це насправді 598×598

На упаковці виробник вказує номінальний розмір — круглий, зручний для назви: 60×60. Фактичний завжди трохи менший, бо глина дає усадку при випалі. Стандарт це допускає: для щільної плитки відхилення довжини й ширини становить ±0,6%, але не більше ніж ±2,0 мм, а відхилення товщини — ±5%, але не більше ніж ±0,5 мм.

Подивіться на будь-яку картку товару в каталозі — там стоїть реальний розмір, а не рекламний. Формат 60×60 у різних виробників — це 598×598 мм, 595×595 мм або 592×592 мм. Формат 60×120 — 598×1198 мм. І всі три варіанти чесно називаються «шістдесят на шістдесят», бо вкладаються в допуск.

Практичний висновок простий. Поки ви кладете плитку однієї колекції — різниці не помітите, виробник тримає розмір у межах партії. Проблема починається, коли на одну підлогу йдуть два артикули «того самого формату» від різних заводів: 598 і 592 — це шість міліметрів розбіжності, які неможливо сховати в шов. Тому стикувати формати різних виробників в одному приміщенні ми не радимо, а якщо дуже треба — розводимо їх порогом, бордюром або зміною рівня.

Калібр і тон: що це і чому плитку беруть з однієї партії

Калібр — це фактичний розмір конкретної партії, позначений на пачці окремим числом або буквою. Завод відсортовує випалену плитку за реальними міліметрами: 598 піде в один калібр, 600 — в інший. Тон — це відтінок партії, бо пігмент і режим печі від замісу до замісу трохи відрізняються.

Правило одне: плитка в одне приміщення береться одного калібру й одного тону. Різні калібри дають «гуляючий» шов — то два міліметри, то чотири. Різні тони дають плями, які проявляються не одразу, а коли на підлогу ляже денне світло з вікна. Саме тому ми завжди просимо рахувати запас одразу й купувати повний обсяг однією покупкою: через півроку тієї самої партії на складі вже не буде, і дві плитки на заміну розбитої доведеться брати з іншого калібру.

Ректифікація: звідки береться шов 1,5 мм

Ректифікована плитка — та, у якої після випалу край обрізали механічно до точного розміру. Геометрія в такої плитки ідеальна, тому шов можна зробити 1,5–2 мм, і поверхня справді читається майже суцільною. У неректифікованої плитки край залишається «як випеклося», тому шов роблять від 2 мм — він компенсує різницю між окремими елементами.

Звідси вимога, яку часто ігнорують: ректифікат вимагає рівної основи й акуратного майстра. Шов 1,5 мм не має запасу — будь-яка похибка одразу видно. Якщо ви не впевнені в підлозі або в бригаді, чесніше взяти неректифіковану плитку з швом 2–3 мм, ніж отримати ідеальний матеріал із кривою розкладкою. Про те, як це виглядає в різних схемах, ми писали в матеріалі про способи укладання плитки.

Як вибрати формат під приміщення

Чим більший формат, тим менше швів і тим спокійніше виглядає поверхня — але тим жорсткіші вимоги до рівності основи і тим більше матеріалу йде в підрізку в маленькій кімнаті. Базове правило вибору: формат підбирають так, щоб по ширині приміщення вкладалося щонайменше дві-три цілі плитки. Якщо вкладається півтори — формат завеликий для цієї кімнати.

Саме це пояснює більшість невдалих ремонтів на фотографіях від клієнтів: плитка хороша, кімната нормальна, а разом — смуга підрізки вздовж усієї стіни, бо 120 см не ділиться на 170 см ванної без залишку.

Маленька ванна й туалет: чи справді потрібна дрібна плитка

Міф про те, що в маленьке приміщення годиться лише дрібна плитка, живучий і неправильний. Дрібний формат додає швів, а сітка швів візуально дробить і без того малу площу. Великий формат навпаки — працює на простір, бо поверхня читається цілісно.

Рахувати треба не «маленька чи велика кімната», а скільки цілих плиток лягає по короткій стороні. У ванній 1,7 м завширшки плитка 30×60 лягає п’ятьма цілими рядами по 30 см плюс 20 см підрізки — це нормально. Плитка 60×60 лягає двома цілими і половиною — теж робоче рішення, підрізка піде в дальній кут під ванну. А от 120×60 дасть одну цілу і залишок — так робити не варто.

Для стін у санвузлі найчастіше беруть плитку на стіну у ванну форматів 20×30, 25×40 і 30×60, для підлоги — плитку на підлогу у ванну 30×30, 45×45 або 60×60. У туалеті, де ширина часто менша за 90 см, ми радимо не йти далі 30×60 на стіні.

Кухня: фартух і підлога — це дві різні логіки

Фартух — зона, де формат працює на пропорцію, а не на площу. Стандартна висота фартуха 55–60 см, тому дрібна й витягнута плитка лягає туди акуратно: 20×30 дає рівно два ряди, 10×30 — «кабанчик» на три-чотири ряди, 30×60 — один цілий ряд плюс добірка. Детально про висоту й прив’язку до меблів ми розбирали в матеріалі про розміри кухонного фартуха, а колекції зібрані в розділі плитка для кухні на фартух.

Підлога на кухні — зовсім інша задача. Тут важлива не пропорція, а мінімум швів, бо на кухні найбільше бруду і найчастіше миють підлогу. Робочий вибір — плитка на підлогу кухні формату 60×60; у просторих кухнях-вітальнях — 80×80 або 120×60, щоб підлога не ділилася візуально на дві зони.

Вітальня й коридор: де великий формат виправданий найбільше

Вітальня — єдине приміщення в квартирі, де великий формат майже завжди виграє. Площа дозволяє, прохідність помірна, основа зазвичай рівна після стяжки. Тут працюють 60×60, 80×80 і 120×60 — поверхня виходить спокійною, а швів утричі менше, ніж у середнього формату.

Коридор — випадок із підступом. Він вузький, тому головне правило працює проти великого формату: у коридорі 1,1 м завширшки плитка 60×60 дає один цілий ряд і половину. Виходом стає витягнутий формат, покладений упоперек або вздовж: 120×60 або плитка під дерево пропорцій 20×120 і 30×120. Колекції зібрані в розділах плитка в коридор і плитка під паркет.

Витягнутий формат ще й задає напрямок: покладена вздовж коридору дошка візуально подовжує його, впоперек — розширює. Найдешевший спосіб виправити геометрію приміщення.

Тераса, ґанок і вулиця

На вулиці формат підпорядкований двом речам — безпеці й товщині. Стандартний робочий набір — 30×30 і 60×60 у товщині від 10 мм або плити 20 мм, які кладуть «насухо» на опори чи щебеневу подушку. Дрібніший формат на вулиці зручний тим, що легше витримати ухил для стоку води: на кожному шві можна трохи змінити площину.

Великий формат на терасі теж можливий, але тільки на підготовленій основі з гарантованим ухилом 1–2%. Якщо основа гуляє, велика плита «ловить» воду калюжею посередині. Колекції для таких задач — у розділі плитка для тераси, для гаража з навантаженням від авто — плитка для гаража, для чаші й обходу басейну — плитка для басейну.

Сходи: формат підбирають під проступ

На сходах першим числом йде не формат плитки, а глибина проступу — зазвичай 28–33 см. Плитку підбирають так, щоб вона лягла на проступ цілою або рівно двома елементами, без вузької смужки біля краю: саме цю смужку відбивають ногами першою.

Під проступ 30 см ідеально лягає 30×30 або половина 60×60. Край сходинки закривають спеціальною сходинкою з капіносом — заокругленим виступом, який і виглядає акуратно, і захищає ребро від сколів. Готові рішення зібрані в розділі плитка для сходів; якщо потрібного розміру немає — сходинку робимо з цілої плитки на власному обладнанні.

У таблиці — зв’язка «приміщення → формат»: що брати, чому саме це і де шукати в каталозі.

Великий формат і великоформатні плити

Плити завдовжки від 120 см дають майже безшовну поверхню, але вимагають рівної основи, спеціального інструменту для перенесення і клею з подовженим відкритим часом. Укладати їх поодинці неможливо фізично: плита 120×280 важить близько сорока кілограмів і ламається від власної ваги, якщо взяти її неправильно.

Головне технічне обмеження великого формату — зміщення в розкладці «в розбіг». Для плитки з довжиною сторони від 380 мм зміщення не повинно перевищувати 33% довжини. Якщо зсунути сусідній ряд на половину, як звичну цеглу, краї плиток вийдуть на різні рівні: довга плитка завжди має мікровигин по центру, і в середині ряду вона стоїть вище, ніж на кінцях. Результат — виступаючий край, об який чіпляються ногою.

Де великий формат справді виправданий: підлога вітальні й кухні-студії, стіна у ванній під камінь чи мармур, стільниця, підвіконня, вентильований фасад. Тобто там, де поверхня суцільна й велика, а шов був би зайвим елементом. Із плит 120×280 у нас роблять столи з керамограніту — це найнаочніший приклад того, на що здатен формат, якого немає в жодній звичайній колекції.

І навпаки: у санвузлі 1,5×1,7 м великоформатна плита — це гроші, викинуті в підрізку. Половина площі плити піде в обрізки, які нікуди не прилаштувати. Докладніше про властивості таких плит — у матеріалі керамограніт великих форматів.

Товщина і вага: скільки важить квадратний метр

Товщина керамограніту на ринку йде від 5 мм у тонких плит, 8–10,5 мм у стандартної підлогової плитки, 12 мм у посиленого керамограніту і 20 мм у плит для сухого монтажу на опорах. Товщина визначає не тільки міцність, а й те, скільки матеріал важить і чи реально занести його на поверх.

Скільки важить квадратний метр керамограніту?

Вага квадратного метра приблизно дорівнює товщині в міліметрах, помноженій на 2,3–2,4 кг. Тобто метр плитки товщиною 9 мм важить близько 21 кг, а метр плити товщиною 20 мм — близько 46 кг. Формула груба, але для розрахунку доставки й навантаження на перекриття її вистачає з головою.

Навіщо це рахувати заздалегідь. По-перше, доставка: 20 м² плитки 9 мм — це понад чотириста кілограмів, і це вже не легковик. По-друге, підйом на поверх: якщо ліфта немає або він вантажний тільки на словах, вартість підйому іноді перевищує вартість доставки. По-третє, перекриття: у старому фонді плита 20 мм на всю площу великої кімнати — це питання не до продавця плитки, а до конструктора.

Таблиця показує, яка товщина скільки важить і під яку задачу вона розрахована.

Якщо вибираєте не тільки за розміром, а й за характеристиками — класами стирання, морозостійкістю і водопоглинанням — дивіться загальний розділ керамограніт і окремо грес, де зібрані щільні серії для підлоги з високою прохідністю.

Скільки плитки в упаковці і як порахувати кількість

Кількість штук в упаковці виробники не уніфікують, тому орієнтуватися треба на площу упаковки в квадратних метрах — вона завжди вказана на пачці. Потрібну кількість рахують за площею приміщення плюс запас: 5–7% при прямій розкладці і 10–15% при діагоналі чи ялинці.

Приклади з каталогу показують, наскільки різною буває пачка. Упаковка плитки 60×60 — найчастіше 1,44 м², тобто чотири плитки. Упаковка плити 90×180 — 1,62 м², і це всього одна плита. Саме тому рахувати треба в метрах, а не в штуках, і округлювати завжди вгору до цілої упаковки: пачку не розкривають і половину не продають.

Покроковий розрахунок: скільки плитки 60×60 потрібно на кімнату 4,2 × 3,6 м

1. Рахуємо площу підлоги: 4,2 × 3,6 = 15,12 м².

2. Додаємо запас на підрізку. Розкладка пряма, тому беремо 7%: 15,12 × 1,07 = 16,18 м².

3. Дивимося площу упаковки. Для 60×60 це 1,44 м² (чотири плитки в пачці).

4. Ділимо: 16,18 ÷ 1,44 = 11,2 упаковки. Округлюємо вгору — 12 упаковок.

5. Перевіряємо, що вийшло: 12 × 1,44 = 17,28 м², тобто 48 плиток.

6. Контроль у штуках: у квадратному метрі 2,8 плитки 60×60, отже «в чисту» на 15,12 м² піде 42,3 плитки. Залишок — близько шести плиток на бій, підрізку й майбутній ремонт.

Та сама логіка працює для будь-якого формату, змінюється тільки число штук у метрі: для 30×60 це 5,6 плитки, для 20×30 — 16,7. Якщо рахуєте фартух 20×30 довжиною 3 м і висотою 0,6 м, площа складе 1,8 м², із запасом 7% — 1,93 м², а в штуках це 33 плитки.

Як рахувати стіни

Для стін площу рахують за периметром і висотою, а потім віднімають прорізи — двері, вікно, іноді зону за ванною, якщо її зашивають. Запас при цьому не зменшують: навпаки, на стінах підрізки зазвичай більше, бо плитку доводиться підганяти по трьох сторонах.

Приклад для ванної 1,7 × 1,7 м із висотою 2,5 м. Периметр — 6,8 м, площа стін — 17 м². Віднімаємо двері 0,8 × 2,0 м, тобто 1,6 м², залишається 15,4 м². Із запасом 7% — 16,5 м². У плитки 30×60 на метр іде 5,6 штуки, отже потрібно 93 плитки. Колекції для стін зібрані в розділі плитка для стін.

Чому не можна купувати «впритик»

Причин три, і всі вони з практики, а не з теорії. Перша — бій при транспортуванні й розвантаженні: одна-дві плитки на палеті можуть приїхати зі сколом по ребру, і це нормальна статистика, а не привід для скандалу. Друга — підрізка: ріжеться плитка не завжди з першого разу, особливо складні вирізи під труби, кутові з’єднання та запили під 45 градусів.

Третя причина найважливіша й найдалекоглядніша. Через рік на підлогу падає чавунна сковорода, і одна плитка колеться. Якщо запасу немає, ви йдете шукати ту саму колекцію, знаходите її, купуєте — і отримуєте інший калібр і інший тон. Дві-три плитки, що лежать на балконі, рятують від переукладання цілої кімнати. Тому в розрахунок ми завжди закладаємо не «мінімально достатньо», а повну упаковку зверху.

3D-розкладка як спосіб порахувати точно

Відсотковий запас — це усереднення. Він не знає, що у вашій кімнаті ніша, що двері відчиняються всередину, а шов має збігтися з лінією ванни. Розкладка знає. Вона показує реальну кількість цілих плиток, конкретні місця підрізки і те, що буде видно з дверей, коли ремонт закінчиться.

Ми робимо 3D-розкладку безкоштовно перед покупкою — зі справжніми розмірами приміщення, обраною колекцією і розставленою сантехнікою. Разом із картинкою ви отримуєте точний розрахунок кількості з підрізом. І дуже часто саме на цьому етапі змінюється формат: людина приходить по 30×30, бачить ту саму ванну в 60×60 поруч і йде з великим форматом. Не тому, що ми продали, а тому, що різницю видно.

Скільки брати запасу — залежить від схеми розкладки. У таблиці — робочі відсотки, які ми закладаємо в розрахунок.

Якщо плануєте ялинку або складне панно, відсоток краще не вгадувати. Колекції для такої розкладки зібрані в розділі плитка ялинка, нестандартні форми — у розділі шестикутна плитка, а точну кількість рахуємо вже за готовою схемою.

Формат і ціна роботи

Формат впливає на вартість укладання не менше, ніж сама плитка. Дрібний формат дорожчий через кількість елементів: на квадратному метрі 10×10 майстер виставляє сто плиток і стільки ж разів перевіряє рівень. Великий формат дорожчий з іншої причини — через вагу, вимоги до основи й те, що плиту фізично неможливо покласти одному.

Найдешевший у роботі — середній формат: 30×60 і 60×60. Елементів уже небагато, вага ще підйомна для одного майстра, спеціальний інструмент не потрібен. Якщо бюджет на роботу обмежений, це найспокійніший вибір.

Окремий рядок у кошторисі — підрізка. Нестандартні вирізи, запили під 45 градусів для зовнішнього кута, сходинки з капіносом: усе це або робить майстер на об’єкті болгаркою з непередбачуваним результатом, або робиться на верстаті. У нас стоїть власне обладнання: ми ріжемо плитку під потрібний розмір і робимо зріз під 45 градусів — тому нестандартний формат перестає бути приводом відмовитися від рішення. Деталі — у розділі порізка плитки у Львові.

І ще одне спостереження, яким варто закінчити. Універсально «кращого» формату не існує. 60×60 — найпопулярніший вибір для підлоги у львівських квартирах, і це не мода, а компроміс між кількістю швів, вимогами до основи й ціною укладання. Але в коридорі 1,1 м він програє витягнутій дошці, у туалеті — формату 30×60, а на терасі з ухилом — звичайному 30×30. Формат вибирають під кімнату, а не навпаки.

Часті запитання

Відповіді на питання, які найчастіше звучать у салоні й у пошуку.

Які розміри плитки існують?

Від дрібних 5×5 см до великоформатних плит 120×280 см. Ходові формати діляться на три групи: дрібні до 25 см (10×10, 15×15, 20×20, 20×30), середні від 30 до 50 см (30×30, 30×60, 40×40, 45×45, 50×50) і великі від 60 см (60×60, 60×120, 80×80, 100×100). Окремо стоять великоформатні плити 90×180 і 120×280 см.

Скільки квадратів плитки 30 на 60?

Одна плитка 30×60 см займає 0,18 м². Отже, в одному квадратному метрі вміщується 5,6 плитки цього формату. Щоб порахувати потрібну кількість, площу приміщення множать на 5,6 і додають запас на підрізку.

Скільки плитки 60 на 60 в упаковці?

Виробники комплектують упаковки по-різному, тому орієнтуватися треба на площу пачки в квадратних метрах — вона завжди вказана на упаковці. Найчастіше для формату 60×60 це 1,44 м², тобто чотири плитки в пачці.

Який розмір плитки обрати для маленької ванної?

Такий, щоб по ширині приміщення вкладалося щонайменше дві-три цілі плитки. Найчастіше це 20×30 або 30×60 на стіну і 30×30 чи 60×60 на підлогу. Дрібна плитка в малій ванній не обов’язкова: вона додає швів, які візуально дроблять і без того малу площу.

Чому фактичний розмір плитки менший за вказаний?

Кераміка дає усадку при випалі, тому фактичний розмір завжди трохи менший за номінальний. Стандарт допускає відхилення довжини й ширини ±0,6%, але не більше ніж ±2 мм. Саме тому формат 60×60 у каталозі має реальні розміри 598×598, 595×595 або 592×592 мм.

Скільки важить квадратний метр керамограніту?

Приблизно стільки, скільки товщина в міліметрах, помножена на 2,3–2,4 кг. Для плитки товщиною 9 мм це близько 21 кг на метр, для плити 20 мм — близько 46 кг. Розрахунок потрібен для доставки, підйому на поверх і оцінки навантаження на перекриття.

Скільки брати запасу при купівлі плитки?

5–7% при прямій розкладці і 10–15% при діагоналі чи ялинці. Округлювати завжди треба вгору до цілої упаковки. Запас потрібен не лише на підрізку: він закриває бій при транспортуванні й заміну однієї плитки через рік-два.

Який формат плитки найпопулярніший для підлоги?

60×60 см — на нього припадає найбільша частка попиту. Далі йдуть 120×60 і 80×80. Причина не в моді, а в балансі: мало швів, помірні вимоги до основи й найспокійніша ціна укладання.

Чи можна класти великоформатну плитку на нерівну підлогу?

Ні. Чим більший формат, тим жорсткіші вимоги до рівності основи. Велика плитка не повторює рельєф, тому на нерівній підлозі краї сусідніх плиток виходять на різні рівні, а під плиткою залишаються порожнечі, від яких вона з часом тріскає.

Що таке калібр плитки?

Це фактичний розмір конкретної партії, яким завод позначає пачку після сортування. Плитку різних калібрів не можна класти в одному приміщенні: шов вийде нерівномірним. Тому весь обсяг на кімнату беруть однією покупкою, з однієї партії.

Коротко

Про салон

Матеріал підготували фахівці салону «Клуб Кераміки» у Львові. Наш шоурум на Сихові — це понад 300 брендів плитки, керамограніту, сантехніки й ламінату, де формат можна побачити на стенді в реальному розмірі. Ми робимо безкоштовну 3D-розкладку приміщення перед покупкою з точним розрахунком кількості, маємо власне обладнання для порізки плитки, зрізу під 45 градусів і виготовлення сходинок із капіносом.